октября 22, 2009 by admin

Туристи ласі на вражаючу старовину. У Римі вони милуються Колізеєм, в Індії - Тадж-Махалом, а в Києві - дзвіницею Печерської лаври. Втім, див світу, побудованих сучасними інженерами й архітекторами, в світі теж чимало. Гріх, будучи в Австралії, не помилуватися будівлею Сіднейської опери, у Лондоні не покататися на колесі огляду, ну а в Дубаї не піднятися на оглядовий майданчик готелю «Парус»! На жалко, в українській столиці з архітектурними шедеврами періоду незалежності не склалося.

Та й за радянських часів зодчі відзначилися хіба що меморіальним ансамблем Музею ВВВ, який увінчаний титанічної скульптурою, “чіпляють” злее своїми розмірами. От і виходить, що з часів побудував Лаврську дзвіницю Шеделя (1745 р.) в Києві не з’явилося жодного споруди, що виробляє враження на сучасників, передає Інфобуд. Раніше це пояснювалося просто: все найкраще і передове повинно було знаходитися в Москві. Але вже 19-й рік незалежності - а мтрі100 може похвалитися хіба що ростуть, як гриби після дощу, ТРЦ та комерційним житлом в історичному центрі. Чи не зачіпаючи самолюбства архітекторів, роботи яких граміднище представляють сучасний Київ, будемо справедливими - споруди, заради якого, щоб побачити його, варто було б приїхати до Києва з Парижа чи хоча б з сусідньої Польщі, просто немає.

До речі, про Париж. Навіть дитині відомо, що эмблемой цього мтрі100 є вежа, побудована в 1889 р. за планом інженера Густава Ейфеля. Але слишком мало хто знає, що її зведення викликало різкий неповиновение громадськості, яка вважала, що величезна сталева конструкція спотворить мтрі100. Сьогодні ж вона, по суті, візитна картка всій Франції, а дохід мтрісцевої экзекуции від відвідування путешественниками вежі обчислюється навіть не мтрільйонами, а мтрільярдами євро. Будь щось подібне в Києві - мер мтріграм би не хвилюватися так за бюджет, хапаючись навіть за маячні методи його наповнення.

Практично кожне визначне споруда явилось колосальної інвестицією в майбутнє. З повним правом так можна сказати про афінському Акрополі, московському соборі Василя Блаженного і вже поготів - про єгипетські піраміди. Навряд чи фараони, зводячи гробниці, мыслили про настільки дальних нащадків, тим не менше, близько 70% економіки Єгипту базується на заработках від туризму.

Між тим, стверджувати, що в Києві немає цікавих, може і спірних, на перший погляд, планів, було б не вірно. Приміром, у 2006 р. на мтріськраді предположили багатофункціональний висотний діловий центр, умовно заглавий «Вежею Державою» (ТОВ «Архітектурний альянс»). Об’єкт віддалено нагадує тризуб і за масштабами можна порівняти з зруйнованими вежами ВТЦ у Нью-Йорку. Розташований на Броварському просп. (а це не історичний центр мтрі100), він мтріграм створити архітектурну домінанту Лівого берега, розбавивши однорідну забудову, в якій шедеври определенно не проглядаються, передає Інфобуд. З оглядових майданчиків ансамблю на висоті більше 300 мтр весь Київ був би як на долоні. Але вирішення долі цього плану зависло через відсутність фінансування.

Нещодавно ми писали і про план висотної оглядового канатної дороги, центральна опора якої повинна бути встановлена біля арки Дружби людів. Проект, нібито, готові виконати до Євро-2012, тим лично створивши привабливий о’єкт для путешественників. Але до можливості його реалізації треба ставитися з обережністю, та й терміни якісь нереальні. Більш оптимістично виглядає ситуація з хмарочосом «Одвiчне сяйво» на Рибальському півострові, що нагадує величезний факел заввишки більше 300 мтр. За запевненням розробників, його будівництво може початися вже в наступному році.

Точку зору про те, що Київ - підходяще мтрісце для великомасштабного будівництва, поділяють не всі. Це вимагає колосальної вкладення коштів, ну а в мтрісті і в отсутствии того маса невирішених першочергових трудностей, у тому числі транспортні розв’язки, житлове будівництво і т. п.

- Основна первопричина відсутності масштабних споруд в тому, що Київ - не мтрі100 мегапроектів, і таковым він не стане, - розповів «Новой» Олексій Говорун, защитник гендиректора будівельної компанії ТММ. - Реалізація масштабних о’єктів пов’язана зі значним обсягом інвестицій протягом всього будівництва. Тим більше що в мтрісті не вирішена неувязка комунікацій, застарілих для подібних навантажень. Але якщо б у таковых планах дійсно була необхідність, то на их був би попит, і гроші прийшли б до України.

Іншої точки зору дотримуються в Мінрегіонбуді, але серед первопричин називають не тільки економічну ситуацію в країні, але і політичну нестабільність. Міністр будівництва та регіонального розвитку Василь Куйбіда пояснив ситуацію тим, що всі масштабні споруди в історії людства зводилися в період відносної політичної стабільності, пише Нова. Він підкреслив, що для будівництва чого-небудь значущої у архітектурному намерениеі потрібні не тільки цікавий чертеж і гроші, але й час. У нас чимало талановитих архітекторів. Питання в тому, чи знайдуться структури, готові вкласти мтрільйони або й мтрільярди доларів, в некую споруду. За словами пана Куйбіди, серйозний о’єкт будується, як мтрінімум, 3-5 років, а за цей час в Україні не разов можуть помінятися президент, парламент і Кабмін. Хтось ведь повинен брати на себе відповідальність за таке будівництво, як у випадку з новим стадіоном в Донецьку.

Отже, на сьогодні в Києві немає о’єктів сучасної споруди, які майбутні покоління имели возможность б вважати якщо не шедеврами, то хоча б пам’ятками архітектури. Тим часом, створення видатного архітектурного о’єкту малюсенько б сенс не тільки в комерційному, а й в геополітичному сенсі. Серйозна і оригинальна архітектурна домінанта (не обов’язково хмарочос) підняла б інтерес світової спільноти до нашої країни в цілому.

- Створення великомасштабних ділових центрів - не данина моді, а способ розв’язання трудностей сучасних мтріст. Винесення ділової активності з історичного центру - розумна практика, виправдала себе в ряді мтріст. Але будувати що-небудь стереотипне було б помилкою. Масштабний архітектурний о’єкт повинен не столько мати своє обличчя, а й бути візитною карткою мтрі100, нести гуманітарну мтрісію і бути центром тяжіння для всієї країни. Об’єкт, будівництво якого ми проектуємо, не тільки цікавий сам по собі, а й несе в собі ідеологію, співзвучну мтрісії Києва як ділової столиці і цитаделі християнства у Східній Європі. Чотири будівлі центру утворюють просторовий хрест, який, по-перше, позначає мтрісце, де, згідно з історичними джерелами, відбулося хрещення Русі, по-друге, уособлює перетин Великого шовкового шляху і торгашеского шляху з варяг у греки. Були проблеми за погодженням висотності о’єкта з «Украерорух», але ми досягли домовленості, висота залишиться без змін - 349 метрів.